Історико-культурні та сакральні пам’ятки

Регіон, в якому знаходиться Яворівський національний природний парк, надзвичайно багатий на археологічні та історико-культурні пам’ятки. Тут відкрито низку стоянок давньої людини та городища княжої доби. На території парку та в його околицях знаходяться численні поховання часів І і ІІ світових воєн. Серед лісових масивів часто зустрічаються мальовничі галявини та закинуті фруктові сади – пам’ять про колишні села і хутори, виселені під час створення полігону. Здавна розтоцький край славиться народними промислами – різьбою по дереву, гончарством, виробами з гутного скла і бісеру, яворівською писанкою та вишиванкою.

У прилеглих до парку населених пунктах знаходяться такі чудові зразки сакральної архітектури, як Василіанський монастир Св.Миколая у Крехові (ХVІІ- ХVІІІст.), Троїцький костел з дзвіницею (1614 р.) з похованнями матері останнього польського короля Станіслава Августа та церква Вознесіння Господнього (1831 р.) у смт.Івано-Франкове, Успенська церква (1739 р.) у с.Лелехівка, печера на Страдецькій горі та церква Успення Пресвятої Богородиці (ХVІІІ ст.) у с.Страдч, руїни церкви Св.Михайла у колишньому селі Вишенька Велика на території полігону тощо.

Реконструйований у 90-х роках Святомиколаївський Крехівський монастир є найвідомішим туристичним об’єктом на Українському Розточчі. Це своєрідний “магніт” для паломників та шанувальників культурної спадщини. Комплекс монастиря. включає: церкву Преображення Господнього (1721-1737рр.), дзвіницю (1759р.), келії, оборонні мури з вежами, старими оборонними та новими парадними воротами і мостами, будинок новіціату з каплицею, монастирський фільварок, монастирський цвинтар та каплицю на схилі гори Побійної; комплекс Хресної дороги. В монастирській церкві зберігаються чудотворні ікони св. Миколая і Верхратської Богородиці. Посилюють атракційність території скельний монастир (скала Тимоша) та Святе джерело з капличкою Божої Матері, що знаходяться на маршруті „Крехівські святині” поблизу монастиря.

Другим за значенням історико-культурним об’єктом виступає Страдчанська гора – одна з релігійних святинь Галичини. Комплекс Страдецької гори включає: городище ХІ-ХІІІ ст.; печерний монастир ХІ-ХІІІ ст. з входом у печери, оформленим у вигляді каплиці-гроту під назвою Церква Матері Божої Нерушимої Стіни  та церкву Успення Пресвятої Богородиці (1795 р.), що є однією з найдавніших кам’яних церков Львівщини та прекрасним взірцем галицької архітектури. Святинями на Страдецькій горі є могили о. Миколи Конрада та дяка Володимира Прийми, які були проголошені блаженними Папою Римським Йоаном Павлом ІІ, а також копія чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни. Особливим інтересом у паломників користується Хресна дорога з Єрусалимським відпустом, з якою пов’язані численні випадки зцілень.