Флора

Флора Яворівського національного природного парку на сьогодні налічує 707 видів рослин, що належать до 102 родин. Десять провідних родин розміщуються таким чином: Аsteraceae – 75 види, Pocaceae – 53 види, Rosaceae – 41 видів, Lamiaceae – 36 видів, Fabaceae – 36 видів, Brassicaceae – 30 видів, Apiaceae –29 видів, Scrophulariaceae – 29 видів, Caryophyllaceae – 28 видів і Ranunculaceae – 25 видів , Cyperaceae – 25

З них 20 видів занесені до Червоної книги України: баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart.), плаун річний (Lycopodium annotinum L.), сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.)), булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium), булатка довголиста (Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch.), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis), зозулині сльози яйцелисті (Listera ovata), коручка морозниковидна (epipactis helleborine), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich..),  любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha), пальчатокорінники травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes), пальчатокорінник Фукса (Dactylorchiza fuchsii (Druce) Soo.), м’ясо-червоний (Dactylorchiza incarnate (L)) Soo.) і плямистий (Dactylorhiza maculata (L.) Soo.), коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida), зозулині черевички справжні (Сypripedium calceolus), підсніжник звичайний (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum), лілія лісова (Lilium martagon), валеріана дводомна (Valeriana dioica L.). На території парку в ур. Біла Скеля знаходиться найсхідніше на Україні місцезростання костриці піскової (Festuca psammophila).

В Яворівському НПП знайдено також 21 вид рослин, що є рідкісними у регіоні Розточчя (переважно знаходяться на межі ареалів). Серед них: аконіт волотистий (Aconitum paniculatum Lam.) та молдавський (Aconithum moldavicum Hacq.), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum), барвінок малий (Vinca minor L. ), береза пухнаста (Betula pubescens), верес звичайний (Calluna vulgaris L.), вільха сіра (Alnus incana (L.) Moench), віхалка гіляста (Anthericum ramosum L.), дуб скельний (Quercus petraea (Mattuschka) Liebl.) та ін. Тут зростає близько 200 видів лікарських рослин.

            Крім того, серед рідкісних видів, виявлених на території ЯНПП, 14 видів знаходяться під охороною CITES (всі орхідні та підсніжник білосніжний), 1 вид - під охороною Бернської конвенції (сальвінія плаваюча).

Рослинність

За геоботанічним районуванням України територія парку належить до Розтоцького геоботанічного округу букових дубово-соснових та буково-соснових лісів. Для Яворівського національного природного парку, як і в цілому для Розточчя, характерна висока лісистість (землі, вкриті лісом, займають 92,7 %). Серед лісових формацій переважають молоді та середньовікові деревостани. На більш родючих слабоопідзолених грунтах сформовані грабово-дубові ліси з дуба черещатого. Найбільш поширені в них свіжі і вологі грабові діброви, які представлені асоціаціями грабової діброви волосисто-осокової (Carineto-Quereetum caricosum pilosae) та яглицевої (С.-Q. aegopodrosum). У формації соснових лісів панівним типом є сосновий субір чорницевий  (Pinetum mirtilosum) фітоценози з домінуванням або участю бука лісового приурочені до горбистих форм рельєфу. Панівними є свіжі бучини підмаренникові та волосистоосокові (Fagetum silvestris galiosum odorate, F.s. caricosum pilosae). Вільхові ліси з вільхи клейкої трапляються фрагментарно на терасах Верещиці та в інших мікропониженнях, і приурочені до сирих едатопів.

Трав’яна рослинність займає значно менші площі (сіножаті і болота близько 30 га) і представлена угрупованнями: Calamagrostideta majoris, Dactyleta glomerata, Molinieta caeruleae, Deschampsieta cespitosae, Festuceta pratensis, F. Ovinae, F. Rubroe, Phlesta pratensis, Artemisieta austriacae. Ці угруповання поширені на природних луках та місцях колишніх пасовищ і поселень, а також по берегах річок і каналів. Водна і прибережно-водна рослинність займає незначні площі з угрупованнями Thypheta latifoliae, Schoenoplecteta lacustrieus, Elodeeta canadensis, Lemneta minoris, Hydrochareta morsus-ranae тощо.

На території НПП виявлено понад 10 угруповань, що включені до “Зеленої книги України”: субформація буково-соснових лісів (Fageto-Pineta silvestris), групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих (Pineta hylocomiosa, Pineta myrtilosa) дубово-соснових лісів ліщинових (Qurcetto-Pineta corilosa), дубових лісів із дуба черещатого ліщинових (Querceta (robosis) corilosa), соснових лісів ялівцевих (Pineta (sylvestris) juniperosa) тощо. Рідкісними для регіону можна вважати угруповання букових лісів (Fageta silvaticae) на північній межі ареалу, а також фрагменти сіро-вільшаників (Albeta incanae), ясеневі угруповання (Fraxineta excelsioris) та деякі інші.

Регіоном проходить флористична межа Середньої і Південно-східної Європи, що супроводжується переходом широколистяних лісів у Лісостеп. Тут проходить східна межа поширення дуба скельного, ялівцю, бука, південно-східна – сосни звичайної, північно-східна ялиці білої. Карпатська флора представлена смерекою і, особливо, папоротеподібними. На скельних виходах наявні реліктові залишки степової рослинності.

Фауна

Хребетні тварини

Фауна хребетних тварин Яворівського НПП та його околиць на кінець 2006 р. налічує 289 видів, в т.ч. 24 види риб, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 200 видів птахів і 48 видів ссавців.

Риби. Серед представників іхтіофауни найчисельнішим є карась сріблястий (Carassius  auratus), багаточисельними - пічкур звичайний (Gobio  gobio), краснопірка звичайна (Sardinius erythrophthalmus), гірчак (Rhodeus sericeus amarus), окунь звичайний (Perca fluviatilis), йорж звичайний (Gymnacephalus cernuus), головешка амурська (Perccottus glenii), рідкісними і дуже рідкісними - карась золотистий (Carassius сarassius), лин звичайний (Tinca tinca), миньок звичайний (Lota lota). Акліматизовані  в досліджуваному регіоні форель райдужна (Oncorhynchus mykiss), амур білий (Ctenopharyngodon idella) і товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix). Крім них, у ставках Львівського облрибкомбінату та інших господарств в якості промислових риб вирощують коропів лускатої,  рамчастої, дзеркальної і лінійної форм

Земноводні і плазуни. Серед представників герпетофауни багаточисельними є сіра ропуха (Bufo bufo), жаба озерна (Rana ridibunda) та трав’яна (R.temporaria), звичайними – жаба гостроморда (R.arvalis), квакша (Hyla arborea), прудка і живородна ящірки (Lacerta agilis, L.viviparia), звичайний вуж (Natrix natrix). Рідше зустрічається звичайна гадюка (Vipera berus), веретільниця ламка (Anguis fragilis), звичайний та гребінчатий тритони (Trityrus vulgaris, T.сristatus). Дуже рідкісним видом є мідянка (Coronella austriaca), занесена до Червоної книги України.

Птахи. Із 200 видів птахів, виявлених на території Яворівського національного парку та його околиць, гніздується 135 видів, серед яких 46 є осілими. Значно менша кількість птахів з іншим характером перебування: пролітних - 31 вид, птахів-відвідувачів - 15, зимуючих - 15, залітних - 14, з невизначеним статусом - 3. Крім того, серед перелічених видів 15 мають змішаний характер перебування. Переважають представики лісового орнітокомплексу. Найчисельнішими є дрібні горобині птахи – зяблик (Fringilla coelebs), вільшанка (Erithacus rubecula), чорноголова кропив’янка (sylvia atricapilla), вівчарики ковалик та жовтобровий (Phylloscopus collibita, Ph.sibilatrix), білошия мухоловка (Ficedula albicollis), повзик (Sitta europeae), чорний та співочий дрозди (Turdus merula, T.philomelos). З хижих птахів найчастіше зустрічається канюк (Buteo buteo). Найбагатшою за складом та чисельністю є орнітофауна буково-дубово-соснових лісів та заплавних вільшин. У соснових лісах частіше трапляються синиці: велика (Parus major), блакитна (P.caeruleus), чорноголова гаїчка (P.palustris), а також жовтоголовий королик (Regulus regulus), різні види дятлів.

На прилеглих ставах сформувався водно-болотяний комплекс орнітофауни, в якому переважають крижень (Anas platyrhynchos), червоноголова чернь (Aythya ferina), лиска (Fulica atra), великий норець (Podiceps cristatus), звичайний мартин (Larus ridibundus). На вологих луках в долині р. Верещиця відмічений деркач (Crex crex) – вид, що віднесений до Європейського списку глобально вразливих видів.

Серед птахів, занесених до Червоної книги України, на території парку та його околиць зустрічаються 18 видів: малий баклан (Phalacrocorax pygmeus), косар (Platalea leucorodia), чорний лелека (Ciconia nigra), гоголь (Bucephala clangula ), білоока чернь (Aythya nyroca), малий підорлик (Aquila.pomarina), змієїд (Circaetus gallicus), рудий шуліка (Milvus milvus), скопа ((Pandion haliaetus), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), польовий лунь (Circus cyaneus), сірий журавель (Grus grus), кульони великий (Numenius arquata) та середній (N phaeopus), коловодник ставковий (Tringa stagnatilis), пугач (Bubo bubo), довгохвоста сова (Strix uralensis), сірий сорокопуд (Lanius excubitor).

Ссавці. Найбільш численним видом мисливських ссавців є козуля європейська (Capreolus capreolus), зустрічаються також дикий кабан (Sus scrofa), заяць русак (Lepus europaeus), лисиця (Vulpes vulpes), білка (Sciurus vulgaris), куниця лісова (Martes martes), тхір лісовий (), єнотовидний собака (Nyctereutes procyonoides), а з занесених до Червоної книги – видра річкова (Lutra lutra), норка європейська ( ) горностай (Mustela erminea), борсук (Meles meles). Зрідка на територію парку із сусідніх масивів заходять олень благородний (Cervus elaphus) та лось (Alces alces). Їх можна зустріти у просторих долинах потоків, подалі від населених пунктів. В останні роки помітно зросла чисельність вовка (Canis lupus). Сліди цього хижака взимку виявлені в багатьох кварталах парку, а також знайдені рештки козулі, з’їдженої вовками.

Серед дрібних ссавців у лісових екосистемах парку домінує миша жовтогорла, субдомінує полівка лісова, далі йдуть миша лісова (Sylvaemus sylvaticus) та польова (Apodemus agrarius), бурозубка звичайна. Дуже рідкісними видами на території парку є полівка темна (Microtus agrestis) та полівка-економка (Microtus oeconomus). Печери та інші підземні сховища мають виняткове значення для збереженя біорізноманіття рукокрилих, в тому числі і червонокнижних – широковуха європейського (Barbastella barbastella), нічниць  війчастої (Myotis nattereri) та довговухої (M. bechsteinii).

До Європейського Червоного списку занесені 9 видів хребетних тварин, що зустрічаються на території Яворівського НПП та його околиць: баклан малий, шуліка рудий, орлан-білохвіст, деркач, нічниці війчаста та велика, підковик малий, видра річкова, вовк. Під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни на території парку перебуває 236 види хребетних тварин, в тому числі 152 видів включені до додатку 2 (види, що підлягають особливій охороні) і 84 – до додатку 3 (види, що підлягають охороні). Серед них – 2 види, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 187 видів птахів та 31 видів ссавців. До переліку Бонської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин включені 111 видів, в тому числі до додатку 1 – 1 вид (орлан-білохвіст) та до додатку 2 – 8 видів ссавців і 102 вид птахів.

Безхребетні тварини

Фауна безхребетних парку та околиць вивчена лише частково. Особливим багатством відзначається фауна комах. На території Яворівського НПП та його околиць виявлено 11 видів комах, занесених до Червоної книги України: вусач мускусний (Aromia moschata), джміль моховий (Bombus muscorum), махаон (Papilio machaon), мнемозина (Parnassius mnemosine) стрічкар тополевий (Limenitis populi), райдужниця велика (Apatura iris), сінниця геро (Coenonympha hero), ендроміс березовий (Endromis versicolopa), стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa), сатурнія мала (Eudia pavonia), сатурнія руда (Aglia tau).

Зоопланктон водойм, що межують із Яворівським національним парком та природним заповідником „Розточчя” складається із 3 основних груп: коловертки (7 видів), гіллястовусі раки (16 видів) та веслоногі раки (2 види). Найбільша видова різноманітність зоопланктоценозів спостерігається у червні та у  вересні. Основу загальної чисельності складають  Diaphanosoma brachiurum, Daphnia  cuculata, Simocephalus vetulus. На початку вегетаційного сезону  домінують гіллястовусі раки, а в кінці його – веслоногі раки. В результаті проведених малакологічних досліджень виявлено 10 видів прісноводних молюсків, у тому числі: 8-черевоногих, 2-двостулкових.